ПОДРУЖНЯ ЗРАДА? ПОСТРИГТИ НАГОЛО І ВИГНАТИ ГЕТЬ З ОБЛАСТІ!
ПОДРУЖНЯ ЗРАДА?
ПОСТРИГТИ НАГОЛО І ВИГНАТИ ГЕТЬ З ОБЛАСТІ!
Такі у цього народу традиції. Деякі вчені вважають його сучасниками
кельтів, давніх римлян та греків. І досі вони розмовляють мовою, якою
спілкувалися наші прапредки і якою написані найдавніші на Землі Священні
Писання (Веди), - санскритом.
РОМАЛЕ? ЧАВАЛЕ? У пересічного українця при згадці про рома, або циган, здебільшого
постають перед очима замурзані малі жебраки або кримінальна хроніка, де
замість нейтрального слова "злочинець” використовується специфічне
визначення - "особа циганської національності”. Ніби криміналітет має
етнічну приналежність! Чомусь повідомлення про те, що "загін міліції
знешкодив циганську нарколабораторію”, сприймається нами як щось
природне. Проте ніхто не використовує фразеологізмів на кшталт "банда
українських кілерів розстріляла впритул бізнесмена”. Такі пасажі
властиві, звичайно, російським мас-медіа, хворим на шовіністичний
синдром. Проте й панове-українці, на жаль, не позбавлені хвороби, місце
якій лише у підручниках з історії Третього Рейху.
Якось ми стали свідками специфічно "українського” ставлення до ромів
на ринку одного з волинських райцентрів. Коли гурт сивочолих смаглявих
музик пройшовся базарним рядом, віртуозно виконуючи класичні ромські й
новочасні естрадні хіти, один підприємець засичав їм просто в спину:
"Перевішати треба усіх жидів і циган!”. Усе. Крапка. Аллєс і зер гут.
Дай таким можливість будувати газові печі - вони їх обов’язково
збудують. Проте шовінізм, як і злочинність, не має національності. Адже,
згідно з дослідженнями ще позаминулого століття, перші рома в Україні
з’явилися ще 500 років тому саме на волинських теренах! Українські
цигани одні з перших почали вести осіле життя. І першими (це стверджують
майже всі дослідники циганської культури в різних країнах світу) були
цигани-ремісники, найчастіше ковалі. Очевидно, в Україні цьому певною
мірою сприяли українці-хлібороби, для яких цигани-ковалі стали
необхідними й бажаними фахівцями. Але це пояснюється також доброзичливим
ставленням до них: "Малоруське населення до циган ставилося без усякої
ворожнечі й ненависті - гумористичне і добродушне підсміювання з їхнього
безпритульного життя”, - пише в розвідці про циган старої України М.
Плохинський [Плохинский 1890, 106].
РОМА І ДОТЕПЕР ЗНАЮТЬ СЕКРЕТ, ЯК ЗВАРЮВАТИ МЕТАЛ... БЕЗ
ЗВАРЮВАЛЬНОГО АПАРАТА! - Загалом у нас дуже багато секретів, - каже голова Волинської
обласної громадської організації циган "Терне рома” Сергій Григориченко.
- Мій брат з Прилуцького й досі вміє зварювати залізо ковальським
методом, без зварювального апарата! Є майстри-різьбярі по дереву, є
талановиті музики, танцюристи і співаки. Але хіба це щось міняє?! Я даю
сто відсотків гарантії - будь-який працедавець віддасть перевагу
українцеві з неповною середньою освітою, а не цигану з університетським
дипломом.
Як розповів племінник Сергія Миколайовича пан Микола, одного разу
він пішов влаштовуватися на роботу разом з двома іншими рома. Тоді з
роботою поталанило саме йому через... колір шкіри, світліший, ніж у його
одноплеменників.
- Нехай ти будеш втричі розумніший від усіх і знатимеш 1 000
професійних секретів, - обурюється пан Григориченко, - але тобі в роботі
відмовлять тільки тому, що ти циган. З власного досвіду кажу: важко
влаштуватися навіть на будівництво. Усі ходять і тобі спину очима
свердлять: чи не поцупить чого отой циганюра?!
КОМУ ВИГІДНА ЦИГАНСЬКА НЕГРАМОТНІСТЬ? За даними перепису 2001 року в Україні мешкає 47,6 тисячі осіб
ромської національності. Здебільшого у Криму, Вінницькій, Донецькій,
Закарпатській, Полтавській, Кіровоградській та Київській областях. На
Волині - близько трьох тисяч. Діють 45 ромських національно-культурних
товариств. 2002 року скликався конгрес ромів України, якому надано
статус Всеукраїнського. У загальноосвітніх навчальних закладах є класи,
де вивчається ромська мова, функціонують шість недільних шкіл,
проводяться різноманітні культпросвітницькі заходи. Міжнародні
організації надають ґранти для вирішення соціокультурних проблем ромів.
Проте, як пише закарпатська газета "Романі Яґ” ("Циганська ватра”),
державі вельми вигідна катастрофічна кількість неписьменних ромів, що
становить від 80 до 95 відсотків від усіх циган України! У цьому виданні
наводиться (звичайно ж, офіційно непідтверджений) приклад, як у
Кіровоградській області "адмінресурс” вказував ромам, де треба ставити
потрібного "хрестика”.
Попри це, є розпорядження Президента України "Про заходи щодо
підтримки діяльності національно-культурних товариств” і Програма
соціально-культурного відродження ромів України, ухвалена торік у
вересні. Тому Волинська облдержадміністрація розглядає наразі
можливість надання приміщення, що у комунальній власності, для
задоволення національно-культурних потреб волинських циган і готова
всіляко сприяти шляхетним проектам Сергія Григориченка. І цілком
імовірно, що саме за державної підтримки здійсняться найфантастичніші,
хоча цілком земні й милосердні плани пана Сергія.
"МИ ХОЧЕМО, ЩОБ МІСТОМ РАЗОМ ІЗ ТАКСІ ЇЗДИЛИ... КАРЕТИ!” - Серед усіх міфів, які вигадали про циган українці, цей -
найпрекрасніший і найправдивіший, - всміхається Сергій Миколайович. -
Якби я лише закинув наживку, половина волинських (і не тільки!) рома
збіглося б до мене. Циган відчуває коня, знає його, так би мовити. Дай
Боже, щоб у нас усе вдалося.
Сергій Григориченко - сирота. Родом із Полонки. Інвалід другої
групи. Прагне відкрити чотири медичні кабінети, кабінет соціальної
допомоги, юридичну консультацію. Має плани щодо циганського ресторану в
обласному центрі й досить несподіваного транспортного засобу:
- Хочемо пустити містом карети, кабріолети, фаетони. Катати дітей - і
циганських, і українських. Відкриємо ковальську і столярну майстерні.
Хочемо, щоб гарно було в Луцьку. У перспективі - цех для виготовлення
дитячих іграшок, аби забезпечити роботою інвалідів. Не лише циган, а й
українців. Взагалі прагнемо створити для рома робочі місця. Найбільша ж
мрія - школа-інтернат для циганських дітей. Це - передусім. Перший
освітній заклад для ромів, можливо, не в Європі, а й у світі! Буде у нас
два викладачі, які хоч і не мають власне педагогічної освіти, але
чудово розмовляють багатьма циганськими діалектами. Один із них -
професійний музикант, другий - професійний художник. І обидва - віруючі.
Покровська церква скерує чотирьох монахів і двох духовних отців для
навчання Слову Божому. Обов’язково вивчатиметься англійська мова, учні
опановуватимуть комп’ютер. Основні предмети викладатимуть тільки
українською фахові педагоги, але будуть й уроки ромської культури,
навчання національного співу, музики, танців. Хочемо видати свій
букварик і словничок, бо ті, що є, - з "закарпатським ухилом”. Маємо на
меті створити музей ромської історії і культури, бо ж щонайменше 30
волинських циган пролили свою кров за Україну в Другій світовій війні.
Ми звертатимемося до облдержадміністрації з проханням не лише про
допомогу з виділенням приміщення для інтернату, але й щодо надання
ділянок під забудову. Адже багато циганських родин взагалі не мають
житла. Сьогодні в мене ночують, а завтра - деінде, і з дітками
маленькими...
У РОЗУМОВО НЕПОВНОЦІННІ ЗАПИСУЮТЬ... ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ?! - В українському класі маленький рома наштовхується на стіну
відчуження, - каже пан Григориченко, - і з боку учнів, і з боку
вчителів. "Циганчук? На останню парту!” Я знаю родину, яка привела дітей
в одну з шкіл Луцька, але малят автоматично (мабуть, за національною
ознакою) направили... у спеціалізований заклад для слаборозвинених. Хоча
діток не бачили в очі й, тим паче, не визначали рівня їхнього розвитку.
Виходить, що "циган” - те саме, що й "дебіл”?! Відверта дискримінація
просто унеможливлює нормальне навчання.
- Ідеш вулицею, а вже шестирічні малюки шепочуться поза спиною -
цигани, цигани... - нарікає пані Григориченко. - Я маю вищу освіту, я
педагог, вчитель початкових класів, соціальний працівник, а мої діти не
можуть спокійно вийти у двір. Дуже просто закинути циганці: "Здорова,
доросла. Чому не працюєш?” Та не тому, що не хоче, а тому що неграмотна,
тому що не дали змоги здобути бодай якусь освіту! Зачароване коло
виходить.
Намагаючись не надто драматизувати ситуацію, Григориченки усе ж
розповідають, як вони для двох маленьких донечок не могли придбати
домашнього молока. Бо... циганам його ніхто не хотів продавати! Їхня
сусідка мусила кілька місяців "конспіруватися”, щоб купити у людей
кілька літрів "моня” для Даші і Саші. Навіть рудого песика
Григориченків, Джульку, яка довірливо лащиться до всіх - без огляду на
етнічну приналежність, у дворі називають не інакше як "циганською
сучкою”. Дрібничка, але неприємно.
Зі слів Сергія Миколайовича, ті рома, кому належить мати
чорнобильське посвідчення, його не отримали. Так само остарбайтерів
циганської національності чомусь оминули компенсації за невільницьку
працю. З чим, власне, готовий розібратися голова "Терне рома”, чого б
йому це не коштувало. Деякі працівники державних установ користаються з
ромської неграмотності й відверто дурять циган, що приходять отримати
бодай якусь соціальну допомогу. Правоохоронні органи здійснюють "рейди” й
арештовують та відправляють до спецрозподільника навіть тих рома, які
навідалися у гості до своїх родичів. На жаль, в Україні у циганові
вбачають потенційного, особливо небезпечного злочинця, навіть коли він
не знає, що таке в’язниця. Хоча, згідно з матеріалами української преси,
у важких злочинах - тяжких тілесних ушкодженнях, зґвалтуваннях,
вбивствах - рома звинувачують украй рідко!
- Ми хочемо відстоювати свої суто людські, а не особливі циганські
права, - гірко всміхається Сергій Миколайович, - щоб можна було в гості
приїхати й не втрапити до "мавпятника”. Часто на циган "вішають” справи,
але ми не кажемо, що стосовно українців не застосовують незаконних
методів дізнання...
На жаль, ми звикли сприймати рома так і не інакше. І якби хтось
бовкнув, що цигани їдять людей і навів би "неспростовні” докази, ми
повірили б. Адже, як писав геніальний філософ і психолог минулого
століття Карл Юнг, нації в цілому і людині зокрема потрібен хтось, на
кого можна було б "навішати” власних демонів...
МІФИ ПРО ЦИГАН (СПРОСТУВАННЯ І ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІД СЕРГІЯ
ГРИГОРИЧЕНКА)
I. Хитрий циган не вірить ні в Бога, ні в чорта! - Божий страх, як у циган, я не знаю, в кого ще є. Дай цигану ікону в
руки - він ніколи не покривить душею, ніколи неправди не скаже. У нас
на слово вірять. Якщо край, то беруть ікону, йдуть до церкви й за
канонами церковними присягають. Цигани-старожили можуть розповісти про
одного торчинського цигана, що заприсягнувся криво на іконі. Через
місяць двоє дітей згоріло.
II. Цигани - аморальні. - Ми вінчаємося у церкві. Велике значення має цнота наречених. Це -
питання честі. Якщо доведена подружня зрада - винуватця стрижуть наголо і
виганяють за межі області. І "пляма” на всій родині. Не лише дівчатам,
але й хлопцям потім важко одружитися. При старших ганьба курити і
лихословити.
III. Усі цигани - наркоторговці та злочинці. - Для цигана - велика ганьба бути звинуваченому у зґвалтуванні,
вбивстві, грабіжництві або у звичайній образі. На це є не державний, а
циганський суд. Ніхто такому рома навіть не подасть води напитися.
Наркотики рома й справді продають, але хіба мало українців ними
торгують? Якщо циган іде на злочин, то не з розкошів, а щоб прогодувати
дітей.
IV. Цигани не вміють і не хочуть працювати та вчитися. У них в
голові - лише вітер мандрів. - Кочових циган уже нема. Вісімдесят відсотків мають прописку. Рома
тиняються лише через те, що не мають де жити. Щоб ромській сім’ї
винайняти квартиру, наприклад, у Луцьку, доводиться переплачувати вдвічі
від її вартості. Дуже багато здібних і талановитих дітей та людей, які
охоче навчалися б та працювали, але до них ставляться, як до "лихих
прибульців”. Багато хто володіє секретами старого ремесла - складанням
печей і камінів, ковальством, травознавством, різьбленням.
V. Циганські чоловіки зневажають й експлуатують жінок. Циганські
жінки - погані матері, залишають дітей у пологових будинках. - Жінка в циганській сім’ї - це: і годувальниця, і господиня, і
сестра, і мати. Жінка - це все. Проте, як і в кожного народу, у сім’ї -
не без виродка. Наша багатодітність - засіб самозбереження етносу. Те,
що нині циганки залишають дітей, - факт. Це явище - наша національна
катастрофа. Причини його - у тотальній бідності циганських родин,
відчай. Якщо є бодай найменші засоби до існування, мати ніколи не покине
дитини. Це - велика ганьба. За таке колись (та й нині) родина таку
матір виганяла геть.
VI. Цигани крадуть дітей і змушують їх наймитувати. Сергій Миколайович сплеснув долонями і закрив обличчя:
- Навпаки, цигани можуть прихистити того, хто бомжує. Вони не
крадуть, а годують і вдягають українських безпритульних, від яких
відмовилися батьки і держава. Адже у дитини національності немає.
Кожному гостю - поїсти, чай і гроші на дорогу, звичайно, якщо є змога. І
немає різниці - свій чи чужий. У хаті мого брата - 35 душ, серед них -
три безпритульні українці. Дітей з неблагополучних сімей там завжди
нагодують, чим мають.
VII. Секрети циганської кухні. - Якби ви спробували печеного... їжака, то вже ніколи б не сказали,
що курка смачніша! Він хоч і маленький, проте такий калорійний, що
самотужки його годі з’їсти. Жир із їжака не має відразливого запаху, на
ньому овочі смажаться ліпше, ніж на олії. М’ясо має лікувальні
властивості - зцілює шлунок, серцево-судинну систему і кишківник.
Особливо допомагає дітям при бронхіальних захворюваннях.
